Проаналізовано особливості інтелектуального й емоційного розвитку дошкільника в процесі підготовки до навчання в школі. Вивчено питання про роль навчальних корекційних занять, ігрових вправ у розвитку в дітей інтелектуальних і емоційних особливостей особистості.

Наведено основні теоретичні відомості з анатомії та фізіології дитячого організму, встановлено морфофункціональні особливості його розвитку. Розглянуто питання вікової періодизації, встановлено закономірності фізичного, фізіологічного та психологічного розвитку дитячого організму на кожному етапі. З'ясовано вікові особливості формування опорно-рухового апарату, функціонування нервової та серцево-судинної систем, органів кровообігу, травлення, дихання, обміну речовин, сечовиділення та залоз внутрішньої секреції, будову і функції статевих органів, закономірності розвитку аналізаторів. З урахуванням функціональних можливостей дитячого організму встановлено норми раціонального фізичного, навчального та організаційно-виховного навантаження на кожному етапі його розвитку.

Изложены основные теоретические сведения по анатомии и физиологии детского организма, установлены морфофункциональные особенности его развития. Рассмотрены вопросы возрастной периодизации, определены закономерности физического, физиологического и психологического развития детского организма на каждом этапе. Проанализированы возрастные особенности формирования опорно-двигательного аппарата, функционирования нервной и сердечно-сосудистой систем, органов кровообращения, дыхания, пищеварения, обмена веществ, мочевыделения и желез внутренней секреции, строение и функции половых органов, закономерности развития анализаторов. Учитывая функциональные возможности детского организма, установлены нормы рациональной физической, учебной и организационно-воспитательной нагрузки на каждом этапе его развития.

Проаналізовано психічний розвиток дитини від її народження до 17-ти років, зокрема, анатомо-фізіологічні особливості організму на певному віковому етапі, розвиток пізнавальних процесів, формування особистості, механізми переходу з однієї стадії на іншу, основні вікові новоутворення.

Проанализировано психическое развитие ребенка от его рождения к 17-ти годам, в частности, анатомо-физиологические особенности организма на определенном возрастном этапе, развитие познавательных процессов, формирование личности, механизмы перехода из одной стадии в другую, основные возрастные новообразования.

Охарактеризовано дитячу психологію як навчальну дисципліну, показано її зв'язок з іншими науками. Розкрито основні закономірності психічного розвитку. Висвітлено історію та становлення дитячої психології. Увагу приділено психічному розвитку дитини від народження до трьох років. Розглянуто діяльність дитини дошкільного віку та формування його особистісної сфери. Досліджено розвиток пізнавальної сфери дитини в цьому віці - розвиток мислення, мови, уяви, уваги. Визначено види психологічної готовності дитини до школи (особистісна, інтелектуальна, соціально-психологічна, емоційно-вольова), які мають власний зміст і значення для успішності у навчанні. Висвітлено питання психічного розвитку дитини молодшого, середнього та старшого шкільного віку, формування її особистості в ці періоди життя та протікання пізнавальних процесів.

Досліджено рефлексивне мислення з позицій психодинамічного підходу. Констатовано, що рефлексивне мислення є процесом пізнання цілісного явища на основі рефлексії його суттєвих зв'язків та відношень. Порушено проблему цілісності психіки в єдності свідомої та несвідомої сфер і методів її пізнання. Висвітлено концептуальні положення психодинамічного підходу до пізнання цілісної психіки. Показано зв'язок рефлексивного мислення з психологічними захистами. Розкрито глибинно-психологічні витоки суб'єктивізму психічного відображення. Розкрито когнітивну спрямованість глибинної психокорекції за методом активного соціально-психологічного пізнання. Запропоновано теоретичну модель впливу глибинної психокорекції на розвиток рефлексивного мислення особи. Показано зумовленість рефлексивного мислення законами позитивної дезінтеграції психіки та вторинної її інтеграції на більш високому рівні розвитку, відповідно з якими реалізується діалогічна взаємодія та інтерпретація в глибинному пізнанні.